Цифрове домінування буде основним інструментом геополітичної та економічної потужності у найближчі десятиліття. Про це йдеться в аналітичній доповіді, яка опублікована в журналі Strategic Comments. Центр суспільних досліджень пропонує ознайомитися зі скороченими тезами доповіді українською мовою.
Цифрове домінування
Життя у двадцять першому столітті залежить від віртуального світу. У цьому віртуальному світі люди спілкуються, навчаються, грають, купують, знайомляться.
Цифрові технології мають фундаментальне значення для світової економіки, міжнародної безпеки та впливу та глобального поширення ідей. Він також використовується злочинцями для шахрайства, терористами для радикалізації, а державами для шпигунства та пошуку стратегічної переваги над своїми противниками.
Багато хто стверджує, що майбутні війни вестимуть і виграватимуть у цифровому світі.
Але віртуальний світ, у свою чергу, спирається на реальне обладнання: комп’ютери, мікросхеми, телефони, сервери, комутатори, центри обробки даних, волоконно-оптичні кабелі, стільникові радіовежі та антени та супутники зв’язку. На цьому апаратному забезпеченні працюють кодовані програмні додатки (наприклад, Facebook або TikTok).
Сполучені Штати лишаються світовим лідером у галузі цифрових технологій. Але протягом останніх двох десятиліть Китай вживає заходів, щоб захиститися технологічного домінування США, а також для збільшення власного цифрового впливу у всьому світі. Вашингтон і Пекін вважають, що майбутнє геополітичної і економічної потужності залежить від цифрового домінування.
Сьогодні США – єдина у світі цифрова наддержава. П’ятнадцять з 50 найбільших у світі компаній з цифрових технологій є американськими, а більшість інших знаходяться в державах, які тісно пов’язані із США. З них десять в Японії, в Західній Європі вісім, Тайвані шість, Південній Кореї дві і Мексиці одна. І лише решта вісім – китайські. США були першою державою, яка розробила національну стратегію та військову доктрину навколо використання “кіберсили”. США розробили найбільший у світі комерційний сектор, присвячений кібербезпеці. Витоки даних за останнє десятиліття виявили потужність можливостей кіберрозвідки США, зокрема те, як вони використовують комерційне домінування США у цифрових технологіях.
Це не влаштовує Китай, який має все більші амбіції, які призводять до його конкуренції з США. Правляча комуністична партія Китаю (КПК) також визнає ідеологічну загрозу, яка пов’язана з поширенням ідей через цифрові технології.
Відповідь Китаю
Реакція Китаю на цифрове домінування США зосереджена головним чином на пом’якшенні власних внутрішніх ризиків. Починаючи з 2000 року, китайські лідери та дипломати просували ідею ”кібер-суверенітету” – принципу, згідно з якого держави повинні мати більший контроль над своїм “суверенним” кіберпростором. Китай реалізував свій проект “Золотий щит”, використовуючи цифрові технології для широкомасштабного, нав’язливого нагляду за власним населенням. Він також заборонив деякі американські соцмережі (включаючи Facebook, YouTube та Twitter) через невиконання китайських законів про цензуру. Сукупність цих заходів називають “Великий мережевий екран Китаю”.
Китай також вважає свою залежність від іноземних цифрових технологій основною загрозою. Його стратегія “Зроблено в Китаї 2025”, яка опублікована в 2015 році, має за мету виробляти 70% таких технологій до 2025 року. А до 2030 року Китай повинен бути світовим лідером у цій сфері. Китай запустив власне виробництво мікрочіпів, які відіграють важливу роль у більшості апаратних засобів.
Однак через п’ять років з моменту оголошення стратегії “Зроблено в Китаї” Китай продовжує значно покладатися на вісім американських компаній для надання своїх цифрових технологій. Китайські оглядачі назвали ці фірми – Apple, Cisco, Google, IBM, Intel, Microsoft, Oracle та Qualcomm – “вісьмома воїнами-охоронцями”. Наприклад, у Китаї в штаті Microsoft працює 6000 людей, а операційні системи Windows широко використовуються, в тому числі збройними силами Китаю.
Китайські фірми є лідерами в деяких аспектах штучного інтелекту, особливо щодо розпізнавання обличчя, але за іншими показниками значно відстають від Google та Microsoft. Схожа історія із квантовими обчисленнями. Незважаючи на власні значні інвестиції, Китай продовжує в значній мірі покладатися на західні дослідження та розробки нових цифрових технологій через співпрацю із західними фірмами та університетами.
За межами своїх кордонів Китай активно використовував цифрові технології для досягнення своїх стратегічних цілей. Щоб пришвидшити свій економічний розвиток, він проводив кібероперації з викрадення інтелектуальної власності в інших держав у промислових масштабах.
Китайські компанії з цифрових технологій збільшили свою частку на світових ринках: Huawei стала світовим лідером у галузі технологій 5G та смартфонів; Китайська компанія Lenovo конкурує з американською компанією HP за лідерство на світовому ринку персональних комп’ютерів. Використання китайських програмних програм (QQ, WeChat, TikTok) зростає у всьому світі.Tencent інвестував значні кошти в компанії з відеоігор США. Alibaba стала основним постачальником хмарних систем в Азії. Китай прагне використовувати компонент “Цифрового шовкового шляху” в рамках своєї ініціативи ”Один пояс, один шлях” для завоювання нових цифрових ринків країн, що розвиваються. Китайські компанії також користуються перевагами величезного внутрішнього ринку, який містить 1 млрд з світових 4,5 млрд користувачів Інтернету.
Цифрова велика гра
Хоча цифрова конкуренція між Вашингтоном та Пекіном була очевидною з початку 2000-х, з 2017-18 років США демонструє дедалі рішучіші спроби зупинити поширення китайських цифрових технологій. Найбільш помітно Вашингтон намагався підірвати спроби Huawei поставляти технології 5G у всьому світі, використовуючи домінування США у світовому виробництві мікрочіпів. У 2019 році Вашингтон обмежив доступ Huawei до мікросхем американського виробництва, а влітку 2020 року заборонив іноземним фірмам, залежним від американських технологій, продавати свої мікрочіпи Huawei.
Особливо показовими є зусилля Вашингтона проти TikTok, яка належить китайській компанії ByteDance. На відміну від справи Huawei, яка зосереджувалась на апаратному забезпеченні, TikTok – це програмний додаток. Він в основному використовується для створення легких душевних коротких відеороликів. США вбачають в ньому загрозу використання з метою дезінформації. Тому загроза адміністрації Трампа заборонити TikTok дещо нагадує вимоги Китаю щодо кібер-суверенітету, а програма “Чиста мережа” Держдепартаменту США перегукується з Великим китайським мережевим екраном.
Нещодавні дії США проти Huawei та TikTok свідчать про те, що США та Китай змагаються за майбутнє кіберпростору, вірячи, що цифрове домінування принесе довгострокові стратегічні та економічні переваги. Дехто стверджує, що це змагання може призвести до роздвоєння Інтернету і що між двома блоками цифрових наддержав може опуститися цифрова “залізна завіса”.
Інша аналогія може бути з “Великою грою” між Британською та Російською імперіями в Центральній Азії протягом XIX століття. Як і в оригінальній Великій грі, у цифровому змаганні ХХІ століття беруть участь дві економічно пов’язані великі держави, змагаючись за невивчений, постійно мінливий простір, позначений мінливими комерційними та безпековими альянсами.
Коли британці та росіяни мали на меті поширити свій відповідний вплив на всю Центральну Азію шляхом розвідки та торгівлі, то США та Китай сподіваються поширити свій вплив у всьому світі завдяки досягненню та експорту цифрового обладнання та програмного забезпечення. Ця тактика включає захоплення цифрової території за допомогою цифрової облоги та блокування.
Однак тактика, яку застосовують Вашингтон і Пекін, може виявитись непродуктивною для обох. Спроби Китаю забезпечити розвиток своєї основної цифрової технології, в тому числі шляхом масового розкрадання іноземної інтелектуальної власності, виявляються антагоністичними, дорогими та нереальними. Вони спонукали США ізолювати Китай від найдосконаліших у світі цифрових технологій. Спроби США закрити певні ринки для китайських компаній можуть позначитися на економіці Сполучених Штатів. Американські виробники мікрочіпів вже скаржаться, що тактика адміністрації Трампа позбавляє їх прибутків на китайському ринку.
Лідери обох країн, можливо, не оцінили наслідків нещодавніх спроб контролювати чи націоналізувати використання чи виробництво мікрочіпів. Цифрові технології мають складну, заплутану, глобалізовану природу та непрозорі багатонаціональні ланцюги поставок. З огляду на цю складність, кожен гравець може легко зробити хід, який завдає йому (або його союзникам) непередбачуваної шкоди.
Першоджерело: Strategic Comments
Переклад українською: Центр суспільних досліджень
Коментар Центру суспільних досліджень.
Якою є роль України у цифровому протистоянні? На жаль, наша держава практично втратила увесь потенціал. Сьогодні мало хто згадає, що в Києві був розроблений перший комп’ютер в континентальній Європі.
Прикро констатувати, що в сфері цифрових технологій наша держава є лише полем для протистояння великих держав та джерелом для рекрутингу фахівців ІТ-сфери.
15 березня 2016 року Указом Президента затверджено Стратегію кібербезпеки України і це є позитивним фактором.
Україна має досить потужний ІТ-сектор, який є повністю приватним. Необхідна довготривала послідовна державна політика для відстоювання і просування національних інтересів у цифрових технологіях. В України є реальний шанс увійти у першу лігу гравців у цій сфері через кілька десятиліть. Або ж остаточно приректи себе на роль аграрної сировинної держави.