Ще десять років тому ідея цифрового суверенітету асоціювалася з авторитарними країнами на кшталт Китаю, Ірану та Росії. Через контроль інформаційних технологій закриті політичні режими намагалися захиститися від впливів глобалізованого світу.
Однак в сучасному світі технології все більше впливають на політику. Сьогодні всі знають про рішення Дональда Трампа заборонити в США китайський TikTok. Або про те, що Facebook та Twitter маркує, як сумнівні, дописи досі чинного президента США, де він висловлює свою думку щодо результатів виборів
Паралельно з цим сьогодні в Європейському Союзі на повний голос заявляють про необхідність цифрового суверенітету.
У своєму великому інтерв’ю журналу Le Grand Continent президент Франції Емануель Макрон стверджує, що Європейський Союз повинен винаходити власні рішення, щоб не залежати від американських чи китайських технологій.
”Якщо ми залежні від них, наприклад, у телекомунікаціях, ми не можемо гарантувати європейським громадянам таємницю інформації та безпеку їхніх приватних даних, оскільки у нас немає цієї технології. Як політичне об’єднання ЄС повинен мати можливість запропонувати рішення з точки зору хмарних технологій, інакше ваші дані зберігаються у просторі, який не підпадає під його юрисдикцію – така ситуація склалася на сьогодні. Отже, коли ми говоримо про такі конкретні проблеми, як ці, ми фактично говоримо про політику та права громадян. Якщо Європа – це політичний простір, то ми маємо побудувати його таким чином, щоб наші громадяни мали права, які ми можемо політично гарантувати.”, – стверджує Емануель Макрон.
За словами президента Франції, ЄС досягає технологічного прогресу в комунікаціях через реалізацію проекту європейського 5G, однак питання захисту даних залишається відкритим.
”Сьогодні ми перебуваємо в процесі відновлення цифрової незалежності, наприклад, у телекомунікаціях. Але ситуація інша у випадку з хмарним сховищем даних. Наша інформація розміщена на хмарі, яка не регулюється європейським законодавством, і у випадку конфліктної ситуації ми залежатимемо від доброї волі та рішення американського законодавства.”, – говорить Емануель Макрон. Більш ґрунтовно ідею європейського цифрового суверенітету розкрито в аналітичній записці Think Tank Європейського парламенту.
Аналітики звертають увагу, що компанії Google, Apple, Facebook, Amazon і Microsoft збирають величезні обсяги персональних даних для просування реклами. Але ці ж дані можна використати з метою формування політичних симпатій. Дискусію викликає ідея відстежування соціальних контактів для стримування розповсюдження COVID-19.
Європейський Союз намагається реагувати на виклики. ЄС прийняв дуже жорсткі рамки для конфіденційності та захисту даних (GDPR). Уряди Німеччини та Франції ініціювали створення європейського хмарного проекту Gaia-X. Також Єврокомісія прийняла рекомендацію про спільний підхід до безпеки мереж 5G.
Можемо констатувати, що ідея глобалізованого вільного інформаційного простору, яка була популярною у 90-х на початку 2000-х років, наразі провалилася. Сьогодні відбувається змагання великих держав і великих корпорацій за право контролювати інформаційний простір, впливати на суспільну думку власних громадян та громадян інших країн. Скажімо, Російська Федерація робить це агресивно і примітивно, втручаючись у вибори інших держав через соціальні мережі. Китай захищається прямолінійно, запровадивши значну кількість обмежень, та заборонивши Facebook та Google на своїй території. Європейський Союз робить це витончено, оперуючи гаслами про захист прав людини.
Україна в цьому напрямку не проводить жодної активної політики. Ми вирішили деякі тактичні завдання через заборону російської соцмережі Вконтакте та низки російських сайтів. Однак в глобальному кіберсвіті Україна залишається лише об’єктом – ринком збуту та джерелом поповнення кадрів для світових корпорацій. Наша держава не може брати участь у проектах ЄС, оскільки перспективи повноправного членства з правом голосу для України є туманними. А віддавати контроль за власним цифровим простором, не маючи впливу на прийняття рішень, немає сенсу.
Разом з тим, наша держава має значний потенціал у сфері ІТ-індустрії. І це відкриває перспективи для співпраці з потужними державами, які не входять до ЄС чи орбіти РФ – зокрема Великою Британією та Туреччиною.
Андрій Рибалко,
Центр суспільних досліджень